24 травня Церква вшановує святих Кирила і Мефодія

11














Святі рівноапостольні первоучителі й просвітителі, брати Кирило і Мефодій, склали слов’янську азбуку і переклали на слов’янську мову книги, без яких не могло звершуватися богослужіння: Євангеліє, Апостол, Псалтир і вибрані служби.

Святі рівноапостольні первоучителі й просвітителі слов’янські, брати Кирило і Мефодій походили зі знатної і благочестивої сім’ї, що жила в грецькому місті Солуні. Святий Мефодій був старшим із семи братів, святий Костянтин, саме так звали святого Кирила до прийняття чернецтва — наймолодшим.

Мефодій був спочатку у військовому званні і був правителем в одному з підлеглих Візантійській імперії слов’янських князівств. Пробувши там близько десяти років, святий Мефодій прийняв потім чернецтво в одному з монастирів на горі Олімп у Малій Азії.

Костянтин з малих років відрізнявся великими здібностями і вчився разом з малолітнім імператором Михайлом у кращих учителів Константинополя, зокрема у Фотія, майбутнього патріарха Константинопольського.

Після закінчення навчання, святий Костянтин прийняв священний сан і був призначений хранителем патріаршої бібліотеки при храмі святої Софії, але незабаром покинув столицю і таємно пішов у монастир.

Повернений у Константинополь, він був призначений вчителем філософії у вищій Константинопольській школі.

Через деякий час, святий Костянтин прийшов до свого брата на Олімп, проводячи час у безперервній молитві і читанні творінь святих отців.

Невдовзі імператор визвав обох святих братів з монастиря і відправив їх до хазарів для євангельської проповіді. На шляху вони зупинилися на деякий час у місті Корсуні, готуючись до проповіді. Там святі брати дивовижним чином знайшли мощі священномученика Климента, папи Римського.

Після цього вони відправились до хазарів, проповідуючи Євангельське вчення. На шляху додому брати знову відвідали Корсунь і, взявши там мощі святого Климента, повернулися в Константинополь.

Святий Костянтин залишився в столиці, а святий Мефодій здобув ігуменство в невеликому монастирі, неподалік від гори Олімп, де він трудився раніше.

Невдовзі прийшли до імператора посли від моравського князя Ростислава з проханням надіслати в Моравію вчителів, які могли б проповідувати на рідній для слов’ян мові. Імператор викликав святого Костянтина, який з постом і молитвою взявся за новий подвиг.

За допомогою свого брата, святого Мефодія, він склав слов’янську азбуку і переклав на слов’янську мову книги, без яких не могло звершуватися богослужіння: Євангеліє, Апостол, Псалтир і вибрані служби.

Після завершення перекладу святі брати відправилися в Моравію, де були прийняті з великою честю, і стали вчити богослужінню на слов’янській мові.

Натисніть на стрілку що б перейти до наступної сторінки

Оставить комментарий