Щодо порядку підписання установчих документів юридичної особи та змін до них

Одне з дуже важливих питань, яке викликає чи не найбільше непорозумінь під час проведення реєстраційних дій – підписання установчих документів. Законодавство і роз’яснення досить суперечливі та можуть трактуватись по різному.

Відповідно до статті 87 ЦКУ для створення юридичної особи її учасники (засновники) розробляють документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не встановлений інший порядок їх затвердження.
Згідно із частиною п’ятою статті 8 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» (далі – Закон про реєстрацію) установчі документи юридичної особи, а також зміни до них викладаються письмово, прошиваються, пронумеровуються та підписуються засновниками (учасниками) або уповноваженими особами, якщо законом не встановлений інший порядок їх затвердження.
На етапі створення юридичної особи її установчі документи підписуються всіма засновниками. Тим самим засновники стверджують свій намір про заснування та участь у юридичній особі, беруть обов’язки учасників, у тому числі – щодо майнової участі. Якщо на етапі створення на загальних зборах хтось із засновників не бажає затверджувати та підписувати Статут, він просто не набуде статусу засновника, тому – що відповідно до ч.1 ст.100 Цивільного Кодексу України “Право участі у товаристві є особистим немайновим правом”.
З дня створення юридичної особи вступають у дію механізми управління, передбачені статутом. Зокрема, передбачено діяльність вищого органу – загальних зборів учасників (засновників), до компетенції якого входить прийняття рішення про внесення змін до установчих документів, у тому числі – викладення їх в новій редакції. При прийнятті цього рішення потрібний кворум. Для господарських товариств – присутність на зборах учасників або їх представників – власників понад 60% голосів та підтримка рішення більш як 50% від загальної кількості голосів. Обов’язкова одноголосність у прийнятті такого рішення законодавством не встановлена. І цілком логічною є норма Закону про державну реєстрацію щодо підписання установчих документів “засновниками (учасниками) або уповноваженими особами”, без вимоги підписання всіма учасниками. Тому Статут товариства в новій редакції (зміни до нього) можуть бути підписані лише тими учасниками (уповноваженими особами), які голосували за його прийняття (звичайно, з врахуванням правомочності прийняття цього рішення), а в законодавстві відсутні вимоги щодо підписання установчих документів товариства всіма учасниками.
Щодо підписання установчих документів уповноваженими особами. Законодавством не передбачено надання права загальним зборам учасників (засновників) товариства, директору, іншій посадовій особі на уповноваження будь-якої особи на підписання установчих документів (чи змін до них) товариства. Це право лише засновника (учасника) товариства. Тому, “уповноважена особа” відповідно ч. 5 ст. 8 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» – представник засновника (учасника), який має право вчиняти правочини від імені доручителя. Тому доручення уповноваженій особі має надаватись окремо кожним засновником (учасником). І протокол загальних зборів, який є актом юридичної особи, не є документом, що підтверджує права представника.

НАТИСНІТЬ НА СТРІЛКУ , щоб читати подальше

Загрузка...

Leave a Comment