Мене домагаються. Історії українських жертв харасменту. Історії українських жертв харасменту

%d0%bc%d0%b5%d0%bd%d0%b5-%d0%b4%d0%be%d0%bc%d0%b0%d0%b3%d0%b0%d1%8e%d1%82%d1%8c%d1%81%d1%8f-%d1%96%d1%81%d1%82%d0%be%d1%80%d1%96%d1%97-%d1%83%d0%ba%d1%80%d0%b0%d1%97%d0%bd%d1%81%d1%8c%d0%ba%d0%b8-2

До теми

На скільки ви почуваєтесь захищеним в Україні? Думаю, це може бути риторичним питанням. Особливо, якщо йдеться про обставини, які в українському суспільстві не прийнято обговорювати. Домагання – це те, про що більшість жінок воліє забути. А коли такі домагання переступають межу, про них навіть не розповідають. Адже зазвичай у всьому звинувачують жертву: «сама винна, вона його спровокувала, навіщо вдягала таку коротку спідницю, це сутність чоловіків, це нормально, нічого, переживе».

Жертви харасменту до суду чи інших інстанцій звертаються вкрай не часто. Це дослідження у країнах, де є правовий контроль. В Україні ж годі й говорити. Більше того, про свій біль потерпілі не люблять розказувати навіть рідним, а тим паче журналістам. Тому заради відвертості наших героїв і аби обмежити їх переслідування, ми змінили їхні імена і не вказуємо, в яких містах вони проживають. Їхні історії дуже різні і стосуються різних моментів та обставин.

Для перегляду лонгріду клікніть на зображення

МЕНЕ ДОМАГАЮТЬСЯ

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter

До теми