Зарплата, перевірки роботодавців та кредити по-новому. Що зміниться з 1 вересня?. Що зміниться з 1 вересня?

%d0%b7%d0%b0%d1%80%d0%bf%d0%bb%d0%b0%d1%82%d0%b0-%d0%bf%d0%b5%d1%80%d0%b5%d0%b2%d1%96%d1%80%d0%ba%d0%b8-%d1%80%d0%be%d0%b1%d0%be%d1%82%d0%be%d0%b4%d0%b0%d0%b2%d1%86%d1%96%d0%b2-%d1%82%d0%b0-%d0%ba-2

Із 1 вересня на українців чекатиме низка змін – зокрема, зросте мінімальна заробітна плата, набуде чинності заборона на приховування банками справжніх кредитних ставок та вперше після запровадження карантину розпочнуться перевірки оформлення трудових відносин між роботодавцями та найманими працівниками. ZAXID.NET розповідає про важливі зміни.

Мінімальна зарплата

Верховна Рада 25 серпня ухвалила ^(https://zaxid.net/verhovna_rada_progolosuvala_za_pidvishhennya_minimalnoyi_zarplati_n1506784) проект закону, який дозволяє підвищити мінімальну зарплату. Це означає, що 1 вересня вона зросте у місячному вимірі із 4723 грн до 5000 грн, у погодинному – із 28,31 грн до 29,20 грн за годину.

Цьогоріч ставка податку на доходи фізичних осіб та військовий збір залишаються на старому рівні – 18 % та 1,5 % відповідно. Тобто працівнику залишиться 80,5 % зарплати і «на руки» він фактично отримає 3359 грн з 5000 грн нової мінімальної зарплати.

Слід зазначити, що розмір прожиткового мінімуму при цьому залишиться незмінним. Від цього показника залежить мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка). Протягом 2020 року прожитковий мінімум становитиме 2102 грн, це означає, що роботодавці можуть не змінювати посадові оклади з 1 вересня.

Декретні виплати прив’язані до рівня мінімальної зарплати та відповідно мають зрости після 1 вересня. При цьому, якщо декретний період розпочався до цієї дати – мінімальний розмір декретних в розрахунку на місяць становитиме «попередні» 4723 грн. Якщо декретний період триватиме до кінця року, то донараховувати виплати до нового розміру «мінімалки» не потрібно.

Із вересня збільшиться рівень єдиного соцвнеску: максимальна сума ЄСВ, яку необхідно буде сплатити самозайнятим особам, становитиме 16500 грн, а мінімальна – 1100 грн. Водночас, до кінця карантину фізичні особи-підприємці мають сплачувати податки з огляду на розмір мінімальної зарплати, який встановлено на 1 січня 2020 року, тобто трохи вище за 4700 тис. грн.

У законі вказано, що компенсації можливих витрат, які пов’язані зі збільшенням розміру мінімальної зарплати, потрібно здійснювати через зняття граничних обмежень для бази нарахування ЄСВ завдяки економії витрат держбюджету на покриття дефіциту Пенсійного фонду, а також списання зовнішнього державного боргу України.

Зміна «мінімалки» також є підставою для збільшення мінімального розміру пенсії за віком для непрацюючих пенсіонерів, які досягли віку 65 років та мають страховий стаж 35 років (чоловіки) та 30 років (жінки). Таким чином, мінімальний розмір пенсії для пенсіонерів, які мають повний страховий стаж, зросте з 1889 грн до 2000 грн.

Для працюючих пенсіонерів перерахунок пенсій з використанням нового показника мінімальної заробітної плати відбудеться після звільнення з роботи або припинення підприємницької діяльності.

Правдиві кредити і депозити

Із 1 вересня зміняться вимоги до розкриття банками інформації про послуги в рекламі та на їхніх сайтах. Банки відтепер повинні надавати правдиву та достатню за обсягом інформацію про депозити та позики, їхню вартість, умови та ризики, яка не вводитиме клієнтів в оману. Це дасть змогу споживачам розуміти умови отримання послуг, порівнювати послуги декількох банків та ухвалювати зважені фінансові рішення.

Банки мають надавати інформацію про кредити та депозити для громадян на веб-сайті в єдиному уніфікованому форматі. Вони зобов’язані вказувати:

– реальну річну ставку за кредитом;

– наявність додаткових послуг (наприклад, страхової компанії, державного реєстратора, нотаріуса, оцінювача) та їхню вартість для клієнта, а також термін послуги;

– орієнтовну загальну вартість кредиту;

– періодичність погашення кредиту та попередження про можливі наслідки у випадку прострочення виплат за кредитом;

– умови дострокового зняття грошей із депозиту та інші.

Клієнт, зайшовши на сайт будь-якого банку, матиме змогу завантажити файл із вичерпною інформацією про повну вартість, умови отримання послуги, ризики для себе тощо. Окрім того, на їхніх сайтах мають запрацювати калькулятори для розрахунку витрат за користування споживчим кредитом чи доходів від розміщення коштів на депозит.

Нові вимоги також стосуються телевізійної реклами, радіореклами, реклами на білбордах та на інтернет-банерах конкретних продуктів або послуг для громадян. Водночас вони не поширюються на рекламу послуг для бізнесу та фізичних осіб-підприємців.

За неналежне розкриття інформації Нацбанк штрафуватиме банки від 850 до 13 600 грн за кожне порушення.

Перевірка трудових відносин

Із 1 вересня розпочнеться кампанія, під час якої інспектори Держпраці шукатимуть неоформлених працівників. Перевірятимуть насамперед тих роботодавців, у яких обсяг наданих послуг не відповідає фактичній кількості працівників або ж у яких відбулося зменшення кількості працівників під час карантину та відсутня позитивна динаміка працевлаштування після його пом’якшення.

Інспектор праці вперше від початку карантину може прийти без попередження в будь-якій час. Перевірка можу бути на місці або ж дистанційно, її максимальна тривалість – до 10 днів. Перевіряльник має право на вільний доступ до будь-яких виробничих, службових й адміністративних приміщень та може оглядати будь-які документи щодо працівників, наодинці або у присутності свідків спілкуватися з керівником та працівниками. Також він під час перевірки може робити фото, відео або аудіо, та залучати правоохоронні органи.

Порушників можуть оштрафувати у трьох випадках: за недопущення до проведення перевірки, за створення перешкод у її проведенні та за виявлення незадекларованої праці, наприклад, коли не укладений трудовий договір, не повідомлено про найм Державну фіскальну службу або не сплачені податки.

У разі виявлення порушень роботодавця, відповідно до Кодексу законів про працю та Кодексу про адмінпорушення, можуть:

оштрафувати на 34 000-85 000 грн, позбавити права обіймати певні посади та займатися певною діяльністю терміном до п’яти років, а також призначити виправні роботи до двох тижнів або арешт до шести місяців у разі кримінальної відповідальності;

– притягти до адміністративної відповідальності, яка передбачає штраф від 8500 грн до 34 000 грн, або ж фінансової відповідальності зі штрафом від 47 200 грн до 141 600 грн.

Оскаржити припис або вимогу інспектора праці можна протягом 10 днів, звернувшись до керівника територіального органу Держпраці або його заступника. Якщо їхнє рішення не влаштує, тоді – у голови Держпраці або його заступника. Скаргу розглядають протягом 30 днів. Постанову про накладення штрафу також можна оскаржити в суді.

Пакунок малюка

З 1 вересня замість одноразової натуральної допомоги при народженні дитини – так званого пакунку малюка – надаватимуть грошову компенсацію.

Громадяни, які у 2020 році не отримали такий пакунок в натуральному вигляді, мають право на грошову компенсацію протягом 12 місяців з дня народження дитини.

Для її нарахування батьки повинні звернутись до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення або виконавчого органу місцевої ради. Потім державний «ПриватБанк» відкриває поточний рахунок отримувачу грошової компенсації зі спеціальним режимом використання та отримання картки для виплат «Пакунок малюка». Після зарахування коштів на карту для виплат отримувачі самостійно витрачають кошти на придбання певних дитячих товарів або ж товарів для породіллі. Купити їх можна в крамницях та онлайн-магазинах, які приєднались до реалізації пілотного проекту з монетизації проекту «пакунок малюка».

Слід зазначити, що кошти слід витратити протягом року від дня їх нарахування на рахунок.

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter